Тернопільська область, Чортківський район, село Котівка

Руслан зростав у дружній і працьовитій родині. Батько — Штокал Любомир Ярославович, працював провідником. Мати — Штокал Галина Євгенівна, кухар дитячого харчування. У сім’ї було двоє дітей — Руслан та його сестра Людмила.

У 2015 році Руслан одружився з Оксаною, а в 2017 році в родині народився син Максим. Він дуже любив свою сім’ю, був турботливим чоловіком і ніжним батьком.

Дитинство Руслана пройшло в рідному селі Котівка. Він був добрим, спокійним, ввічливим хлопцем, який легко знаходив спільну мову з дітьми та дорослими. Мав щире серце й теплу усмішку. Захоплювався футболом, музикою, любив грати в «танчики», проводити час із друзями. Відвідував уроки гри на фортепіано, співав у хорі, займався тенісом і грав у футбол.

У 1996 році Руслан розпочав навчання у Котівській ЗОШ І-ІІ ступенів, згодом продовжив у Копичинецькій ЗОШ І–ІІІ ступенів №2. У 2005 році вступив до Чортківського вищого професійного училища, де протягом трьох років здобував професію оператора комп’ютерного набору та секретаря керівника. Був старанним учнем — отримував грамоти, нагороди, медалі, брав активну участь у спортивних змаганнях та олімпіадах.

Після завершення училища у листопаді 2008 року Руслан був призваний до лав Збройних Сил України. Служив моряком у Військово-морському флоті в місті Севастополь. Відслужив півтора року. Після армії виїхав на заробітки до Польщі, де пропрацював понад п’ять років. Після повернення в Україну влаштувався на місцеве підприємство з виготовлення ковбасної продукції — «Масарівські Липки».

19 грудня 2022 року Руслана мобілізували просто з подвір’я його будинку. Спочатку він проходив військову підготовку у Володимир-Волинському в/ч 1008 (14 ОМБр), далі — в місті Надвірна, у в/ч А4667 (42 ОМБр). Після цього Руслана направили на Схід, у район міста Лиман Донецької області. Служив у 42-й окремій механізованій бригаді: 1-й батальйон, 2-га рота, 2-й взвод, 3-тє відділення. Мав звання стрільця-снайпера. Руслан був стійким, мужнім, витривалим. Завжди приходив на допомогу побратимам. Його поважали за щирість, надійність і силу духу.